Всё! Писать больше не буду резких слов, чтоб вызвать смех,
Но своей живою верой – я постигну свой успех.
Ведь надежда божья в сердце не угасла, но живёт!
И не будет страху места, ведь любовь всё переждёт!
Ну, а если всё напрасно, и я зря горю мольбой –
Не страшит меня несчастье – я счастливый – я с тобой!
Всё равно я славить буду Божью милость и любовь!
Всё дано мне здесь на время – я вернусь назад – домой.
Я пришёл сюда по воле не своей, но Бог так дал…
И вернусь туда я так же – как святой на облаках...
Приобрёл себе невесту из людей я, как и все,
И умру с этой надеждой, ведь Любовь превыше всех!
Встречусь я с тобою дома, где царит всегда любовь.
Вспомню дивное, смешное – как общался я с тобой.
Будем в вечности смеяться, как бродили мы в уме –
Божьей лаской наслаждаться и общаться не во сне.
Будем созидать творенье, и участвовать в Его делах –
Необъятное пространство превращать в небесный сад
Вспомним мелкое – былое, что вкушали по чуть-чуть,
Где когда-то жили в детстве и не думали вернуть
То ребячество, то детство, то взросление души –
Те начатки Слова в сердце, что невидимо росли.
Всё тогда будет навеки – жизнь без смерти, цель, и смысл.
Там лишь будет совершенство, а сейчас мы здесь – цветы.
Но, когда с тобой созреем, и не будет виден цвет,
Спелыми с тобой плодами будем взяты под венец.
Комментарий автора: Она всё также продолжала быть ко мне безразличной. Жизнь её не складывалась, как и моя. Слухи о том, как она ко мне относится ещё больше воздействовали на мою душу. Я ей не подходил никак. Я не мог выдерживать то, что я ей безразличен, поэтому переносил свои чувства на бумагу, в которых отказывался больше что либо писать о ней, но, снова лелеял свои чувства в надежде и вере даже тогда, когда мы попадём на небеса при воскресении из мёртвых. Тогда, думал я, осуществится то долгожданное и то, о чём я мечтал. Сейчас я понимаю, что нельзя жить чувствами и смотреть в будущее под влиянием эмоций. Я понял, что она не тот человек, который мне нужен. И сейчас я более не испытываю к ней ничего подобного. Мне удалось избавиться от всех этих ненужных страданий. Я верю, что есть та, которой я буду не безразличен. У меня сейчас есть подруги, которые не ровно дышат ко мне. Но, они не те, кто мне нужен. Они подруги и не более того. И чтобы не было соблазна - я не хочу с ними развивать близких отношений и тесной дружбы. Ирина же показывала мне своими действиями и словами, что я какой-то не нормальный. Я чувствовал, как она злится на меня из-за моей наивности в чувствах к ней. Я ей был страшно противен.
Сергей Дегтярь,
Eghmjm
Только во мраке материализма душа может увидеть славу своего Создателя. Потому что свет нельзя увидеть иначе, как только во тьме. Это величайшее чудо Присутствующего сокрыто во мраке и его нужно обязательно раскрыть.
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Капает кровь Иисуса - Любовь Дударева Прочитала в новостях о погубленном псевдо-друзьями 10 летнем мальчике,смерти которого не замечала ни вечно пьяная мать, ни вся равнодушная деревня. В наших силах изменить к лучшему жизни окружающих, надо только принести им Иисуса Христа и истину Его.
Публицистика : О лжепророчестве Сьюзен Оммара - Николай Погребняк В последнее время в церквях все чаще начали появляться листки так называемых пророков и пророчиц. Один такой листок с "Пророческим словом" Сьюзен Оммара мне прислали из церкви в Москве. Рассмотрев, я написал им ответ, и этим ограничился. Но увидев, насколько "плодовита" лжепророчица, решил опубликовать результаты своего исследования.
Для детей : Ханука та Різдво. - Левицька Галина Вистава відредагована, щоб могли зрозуміти діти молодшого віку. В коментарях залишаю 2 Дію, як була в першому варіанті. Можливо комусь знадобиться більш глибока інформація про Свято Хануки.
2 Дія
Ангел: Було це після завойовницьких війн Олександра Македонського, коли земля Ізраїлю перейшла під владу Сирії. Всі країни об’єднувала елліністична культура, в якій змішалися звичаї і традиції різних народів. Люди вважали себе «Громадянами Всесвіту». Вони захоплювалися різними спортивними іграми, язичеськими святкуваннями та спектаклями на честь грецьких богів.
Багато євреїв були слабкими у вірі і хотіли бути, як всі... Над життям євреїв, які залишались вірними Божим Заповідям, нависла загроза.
1-й ведучий: І що, насправді, карали тих, хто не їв свинину?
Ангел: Насправді! Вимоги до євреїв були дуже суворими. Цар Антиох видав указ про заборону вивчати єврейську мову, святкувати шабат, дотримуватися єврейських традицій і навіть називатися євреями. Це було справжнє рабство! В Єрусалимському Храмі на жертовнику принесли в жертву свиню, а в Храмі поставили статую Зевса!
1-й ведучий: А про яких героїв говорив (ім’я 2-го ведучого)?
Ангел: Це ті євреї, які любили Бога понад усе!
Виходять Матітьягу та Маккабі
Матітьягу: Я, Матітьягу, священик. Разом з моїми синами підняв повстання, кличучи: « Хто за Господа — до мене!» Ми пішли в гори з твердим рішенням стояти в вірі й боротися до останньої краплі крові...
Маккабі: Я, Маккабі, син Матітьягу. Керував загонами повстанців. Визвольна війна продовжувалась 3 роки. Ми не були досвідченими вояками. Наші загони складалися з пастухів, землеробів, ремісників. До того ж ми не мали достатнього озброєння...
1-й ведучий: Маккабі, я не розумію, як можна воювати, не будучи справжніми воїнами?! Без зброї, без лицарських обладунків? Я не розумію, чому ви воювали? Хіба не простіше було б бути такими, як всі? Просто жити і насолоджуватись життям...
Маккабі: Справжнє життя неможливе без віри у Всемогутнього Бога, Живого і Сущого, Який створив усе, Який і дає нам Життя. Справжня насолода — це приходити у Храм і служити, і поклонятися Йому, дякуючи Богові за все! Але Храм споганений і нема місця для поклоніння... Тому ми воювали, щоб звільнити Єрусалим, мати право бути євреєм і приносити жертви Живому Богу в Храмі!
Ангел: Відбулося три вирішальні битви. Війська сирійців значно переважали як по кількості, так і по військовій оснащеності. Але євреї постилися та молилися:
Маккабі: «Боже! Ми безсилі, а Ти Всесильний! Прости нас за наш непослух! І поверни нам Храм! Бо нема життя без істинного поклоніння Тобі!»
Ангел: І Бог дав Своє Диво! Повстанці здобули вирішальну перемогу, звільнили Єрусалим і відновили службу в Храмі!
Маккабі: Священики очистили і освятили Храм, побудували новий жертовник. Але для повноцінного Богослужіння в Храмі треба було засвітити Мінору.
Ангел: Мінора — це великий світильник, який складається з семи лампад, котрі мають постійно горіти. В лампади, згідно Божих Заповідей, треба було заливати лише чисту освячену оливу.
Маккабі: Ми знайшли лише одну посудину з чистою освяченою оливою. Її мало вистачити лише на один день горіння Мінори. Для приготування нової оливи потрібно було вісім днів.
Матітьягу: Але євреї так прагли нового початку Богослужіння! Вони прагли Божого Світла, Божої Милості, Божої Радості! Тому, наперекір всім сумнівам, священики засвітили Мінору. І сталося Боже Диво! Мінора горіла 8 днів, аж поки була приготовлена нова чиста олива.
Ангел: В пам’ять про очищення Храму євреї святкують Хануку. Це свято очищення, оновлення. Це свято Світла!
Матітьягу та Маккабі виходять. Виходить 2-й ведучий.
